Як відучити собаку гризти все підряд? Чому цуценята гризуть речі, меблі і шпалери в відсутності господаря? Що з цим робити?

Собака в будинку – це друг, вірний і щирий, прив’язаний до людини і готовий йому служити. Це радість на довгі роки і приємні клопоти. Правда, не завжди ці клопоти нешкідливі. Якщо собака гризе все підряд, господарі хапаються за голову, лають песика, але рідко віддають собі звіт в тому, хто ж винен у таких витівки вихованця. А вина в цьому самого господаря.

Є кілька причин, що ведуть до того, що у відсутності господаря (а часом і при ньому) собака гризе те, що попадається йому під зуби.

У неї має бути своя лежанка, свій половічок або килимок, де він повинен знаходитися, поки господарів немає вдома. Псові з самого початку варто пояснити, що у відсутності господарів він повинен перебувати на своєму місці: піти до миски з їжею можна, але бродити по будинку, шукаючи, що б пошматувати, він не може.

Комусь може здатися таке обмеження диким: собаку прив’язують буквально до лежанці, крок вправо-крок вліво вже погано. Але це не дикість і не жорстокість, а привчання собаки до правил, які регламентують його відносини з господарями, і які організують його безпеку. А якщо собака піде у ванну, дістане пральний порошок і подратує його отруєння забезпечено.

Але щоб пес не нудьгував на своєму місці, його потрібно зайняти. Звичайними собачими іграшками.

Йому властиво гризти, це нормально, але так само нормально знати собаці, що можна гризти, а що не можна. Іграшки для того й існують, щоб пес міг відточувати гризню.

В якості іграшок підійдуть:

• невеликі кульки, обов’язково з жорсткої гуми;
• іграшки з шкіри, копит, сухожиль;
• спеціальні ігрові кісточки.

Якщо ви вважали, що старі м’які іграшки, газети і непотрібний одяг зійдуть за іграшки для вихованця, помиляєтеся. По-перше, впорається з ними пес дуже швидко, а жувати і гризти захочеться знову, ось і він відправиться на пошуки нової жертви». По-друге, розбиті м’які іграшки та газети – те ще видовище, прибирання чекає серйозна.

Отже, собаці потрібні жорсткі іграшки без наповнювача. Вони не повинні піддаватися зубів пса: погризти, злегка деформувати їх можна, але пошматувати їх на дрібні шматки собаці не вдасться. З м’яких іграшок собака робить фарш, а головне – вона може проковтнути наповнювач, а це вже дуже небезпечно.

В чому ще може бути вина господаря, так це в тому, що після скоєного пес не був покараний. А це обов’язковий виховний хід. Гризня речей для пса може стати способом розрядки, вона швидко перетворюється в звичку, від якої відучити вихованця важко. Якщо господар запропонував іграшку, і не раз, а пес знову береться за старе, доведеться його посварити, а ще злегка шльопнути газетою по м’якому місцю. Мова не про те, щоб зробити собаці боляче, а про те, щоб він зрозумів, що господар злиться і чому він це робить.

Нарешті, іноді погризена псом речі – це докір у бік не самого дбайливого господаря. Якщо вони розкидані, варто уважніше стежити за порядком у будинку. Не раз описувалися випадки, коли жінка на час їхала з дому, чоловік не впорався з повноцінною прибиранням, а пес, звик до порядку, таким чином (гризнею речей) висловлював протест.

Варто злитися на молоду собаку, у якої стільки енергії і сил, якщо від нудьги вона не знайшла собі іншого заняття, окрім як шматувати хазяйські речі.

Щоб відучити собаку гризти речі, псувати меблі і шпалери, існують перевірені методи, яким необхідно слідувати.

• Навідатися в найближчий зоомагазин, купити псу пару іграшок і привчати грати тільки з ними. Хваліть пса за те, що він грається з призначеними для цього речами, лайте за відхилення в бік.
• Використовувати спеціальні спреї. Теоретично можна використовувати і силу запаху: у зооаптеках продаються спеціальні спреї, склад яких так негативно діє на пса, що той і не підходить в кут, де відчувається запах спрею. Яке конкретно засіб купити, краще уточнити у вашого ветеринара.
• Застосовувати ефірне масло цитрусових. Якщо ви купите ефірне масло апельсина і грейпфрута і нанесете його на кути меблів, стіни або в інше місце у будинку, яке не щадить пес, він почне його обходити. Для людей такі приємні запахи (бо ви самі не будете страждати), а ось тварини не терплять запах цитрусових, для них він різкий.
• Налагодити навчання командам. Нарешті, вдамося до інтелектуальних способів відучення. Собака повинна чітко розрізняти забороняють команди – «фу» і «не можна». Ці слова-обмежувачі вимовляються суворим голосом з відповідним виразом обличчя. Їх потрібно говорити всякий раз, як пес вирішив потріпати хазяйські тапки або влаштувати вуличному взутті перевірку зубами. Процес виховання вимагає строгості: ніякої ігрової форми і багатозначних інтонацій – собака чітко уловить це і не відмовиться з вами пограти. У хлопчиська цуценя господар стискає холку і каже «не можна» або «фу» суворим командним голосом. Стискати холку дорослому собаці вже не можна – це її принижує.
• Побільше гуляти з собакою. Інколи справа тільки в цьому. Буває, що вихованець гризе взуття однієї людини або починає тягати його туфлі, тим самим показуючи, що сумує за прогулянок. Так можуть чинити цуценята, які в силу віку ще непослідовні і примхливий. Хвалити пса за таку своєрідну винахідливість, звичайно, можна, але от прислухатися до таких «прохання» потрібно. Якщо пес досить порезвился на вулиці, якщо наситився спілкуванням з господарем, у нього не залишиться сил на домашню деструктивну активність.
• Давати йому негострі кісточки. Так тварина зможе задовольнити власний інстинкт мисливця, а ваші речі залишаться в цілості.
• Переконатися в тому, що ви успішно протистоїте гельмінтізаціі собаки. Є думка, що саме глисти доставляють занепокоєння тварині, і воно виражає його в зайвій гризні. Таблетки від гельмінтів вихованцеві треба давати за графіком, отриманого ветеринаром (зазвичай це 1 раз в 3 місяці).
• Привчити собаку не боятися залишатися вдома одного. Це важливий психологічний момент, який базується на вибудовуванні довірчої схеми «господар-собака». Багато пси просто нудьгують, вони бояться вимушеного самотності, от і починають зриватися гризнею. Чим більше ви спілкуєтеся з твариною, чим більше демонструєте свою радість по приходу додому, тим швидше він розуміє, що бути іноді одному – нормально. Йдучи на роботу, говорите з цуценям, так і пояснюйте: «я скоро повернуся, веди себе добре, ось твої іграшки». А приходячи додому хваліть за чистоту і послушність.
• Гуляти з псом по режиму. Якщо собака знає, що скоро час прогулянки, вона буде спокійна і не стане гризти все підряд.

Нарешті, відповідально ставтеся самі до всіх виховним заходам. Не робіть поблажок, будьте суворі у своїх вимогах. А поки цуценя зростає і може здійснювати пустощі, не залишайте цінні речі в зоні доступу. Провокація не є методом виховання.

Самий перший помилковий метод – відкладене покарання. Якщо ви вирішили посварити пса через кілька годин після того, як виявили порвані черевики, толку від ваших лекцій не буде. Тварина просто не зрозуміє, чому за очевидне порушення покарання надійшло так пізно, і не зможе адекватно сприйняти.

Не подіє і така тактика, як очікування дорослішання собаки. Багато господарі на ній «проколюються». Логіка людини: пес ще маленький, дурненький, всі цуценята рвуть і гризуть речі, нічого, переросте. Відразу видно, собаку завели без всякого розуміння, що її треба виховувати.

Помилка господарів у тому, що вони сприймають фізіологічну потребу пса в гризні як пустощі. Потрібно чітко розуміти: є вік, коли у вихованця починають різатися зуби, це доставляє йому дискомфорт, тому він і приймається гризти все, що бачить. Не треба його лаяти за те, що у нього сверблять десна, але альтернативний спосіб розрядки для прорізуванні зубів залишайте.

Фізичне покарання – найпоширеніша помилка. Одна справа злегка грюкнути песика газеткою по попі (і тільки за справу), і зовсім інша – бити собаку. Страх, приниження, образа, помста – ось чим загрожують такі повчальні способи. Биття тваринного завдає йому моральну травму, а з нею ніяке послух не має значення.

Ще одна помилка власника – альтернатива для гризні у вигляді старого взуття. Раз вже так подобається псу гризти туфлі, господар вирішує запропонувати йому заміну – дати ті, що вже не шкода. Але взуття, навіть сама старезна, повинна бути недоторканною, і це щеня повинен усвідомити відразу.

Повага, виховання, строгість і увага – ось що потрібно псу. Не бийте, будьте послідовні у своїх вимогах. Нарешті, заводячи собаку, розумійте, що їй потрібно ваш час і сили. І тоді вона не буде від туги, відсутність виховання і чітких вимог гризти все підряд.

У наступному відео дивіться декілька рад від заводчика про те, як відучити собаку псувати речі в будинку.