Виховання і дресирування шпіца: як навчити і виховувати щеня шпіца в домашніх умовах? З чого краще почати?

Шпіц за своїм зовнішнім виглядом дуже нагадує іграшку. Дивлячись на нього з боку деякі не без причини сумніваються, що це горластое непосидюче диво можна привчити до порядку. Але якщо вчасно взятися за виховання і дресирування, з часом можна буде пишатися тим, який у будинку слухняний і кмітливий пес. При навчанні потрібно дотримуватися особливостей породи та характеру конкретного вихованця.

Шпиці відрізняються великим чарівністю. Безумовна симпатія до маленької собаки іноді призводить до того, що вона виростає неслухняною і норовливої. Цей також як з малими гарними дітьми, які, подорослішавши, стають некерованими з-за того, що в свій час їм усе прощалося і для них не існувало ніяких заборон. Щоб зробити таку собаку гідним членом «зграї двоногих», слід врахувати позитивні і негативні сторони характеру. До плюсів породи відносять:

• веселий життєрадісний характер;
• дружелюбність;
• живий розум;
• вірність;
• охайність;
• терпіння по відношенню до дітей;
• бажання догодити господареві.

Серед недоліків виділяють такі:

• шпиці по натурі схильні домінувати, ці маніпулятори швидко «сідає на шию»;
• задираки по природі, навіть розміри опонента їх не зупиняють, що загрожує самому шпіцу травами;
• голосно, верескливо гавкають, в тому числі залишаючись в будинку одні, що дратує оточуючих, включаючи і сусідів;
• вимагають до себе підвищеної уваги, що робить їх надто наполегливими і змушує хуліганити;
• виявляють норовливість, не звертаючи уваги на команди господаря;
• підозріло ставляться до незнайомців, можуть кинутися на гостя або нагавкати його;
• не переносять п’яних, що призводить до неприємностей.

Коли в будинку з’являється хлопчик чи дівчинка шпіц, йому одразу ж потрібно дати зрозуміти, хто тут господар. Доведеться взяти до уваги і стать тварини. Потрібно враховувати, що дівчатка-шпиці, всупереч розхожій думці про їх м’якості, часто дуже незалежні і вперті. Хлопчик-шпіц більш лагідний і відданий, не так примхлива, як дівчинка, але при цьому вимагає підвищеної уваги порівняно з нею.

В той же час по ходу тренувань вони швидше відволікаються, залишаючись у душі цуценятами до самої старості.

На відміну від них, у міру дорослішання дівчинки набувають благородство і стриманість у поведінці, перестаючи бути схожим на відчайдушних веселих бовдурів протилежної статі. Незважаючи на милу зовнішність вихованця, господарю доведеться відразу ж розпрощатися з думкою про те, що можна крізь пальці дивитися на витівки цуценя. Дресируванням шпіца можна домогтися наступного:

• вихованець навчиться вести себе в людському суспільстві і серед собі подібних, що забезпечить добробут як йому самому, так і господареві;
• власникові не доведеться червоніти за манери кудлатого друга;
• емоційні зв’язки між господарем і собакою будуть міцними;
• у процесі навчання у вихованця розвинеться інтелект;
• його не доведеться замикати в окремій кімнаті з приходом гостей;
• шпіц буде прив’язаний до свого будинку.

Почати дресирування необхідно не пізніше 2 місяців, а знайомство з першими командами — і в 1,5. Завдяки цьому собака стане правильно вести себе вдома. З 3 місяців можна приймати заходи для того, щоб пес вчився «порядній поведінки» у великому світі. Всерйоз команди відпрацьовують з 4 місяців. Принципом цієї роботи повинна бути послідовність і наполегливість. Поблажки неприпустимі. Ватажок повинен бути ватажком, інакше він швидко зрозуміє, що саме він головне домашнє божество, яке може дозволити собі будь-яку поведінку.

Двомісячному цуценяті потрібно придбати:

• повідець;
• нашийник і жетон до нього (де зазначаються контакти власника);
• іграшки;
• ласощі для заохочення.

Без всіх цих речей проводити тренування дуже важко або просто неможливо. Наявність жетона виручить, якщо під час занять собака втече і загубиться.

Щоб улюблений щеня швидко навчився взаємодіяти з людиною, його потрібно навчити ряду основних команд, що дозволяють правильно вести себе в конкретних ситуаціях.

• Команда «Місце!». Їй потрібно почати навчати малюка, як тільки у нього з’явиться власний кут в будинку. Перший час, вимовляючи це слово, цуценя потрібно переносити на його підстилку.
• Команда «До мене!». Це чи не основний наказ для собаки, що забезпечує швидке взаємодія. На улюбленця потрібно надіти повідець і вимовити команду, демонструючи йому ласощі. Якщо вихованець не розуміє, що від нього хочуть, для початку його доведеться тягнути за поводок. Потім він повинен навчитися реагувати на команду, супроводжувану бавовною людини за своїм стегна.
• Команда «Фу!». Вимовляють це коротке слово грубо і уривчасто, щоб маленький кудлатий один перейнявся невдоволенням ватажка. На цуценяті повинна бути шлейка, смикаючи за яку не можна допустити того, щоб малюк тягнув у рот всяку гидоту з землі або балувався.
• Команда «Сидіти!». Вправа по навчанню відповідного дії проходить на короткому повідку. Малюкові потрібно піднести до носа ласощі, підняти руку вище і вимовити команду. Коли щеня сяде, пригостити його обіцяним ласощами.
• Команда «Лежати». Це вказівка пес повинен освоїти після того, як навчиться сідати за наказом господаря. З сидячого положення йому легше продемонструвати те, що від нього вимагається. Собаці потрібно натиснути на холку і без різкості потягнути вниз поводок, щоб пес взяв лежачу позу.
• Команда «Дай». Її зручно відпрацьовувати по ходу гри. Потрібно брати улюблену іграшку вихованця. І коли він вхопиться за неї зубами, слід вимовляти відповідне слово. Коли шпіц віддасть річ, схвалити його шматочком смаколики.
• Команда «Гуляти!». Слово, вимовлене перед виходом з будинку, зазвичай легко сприймається малюком, і він з задоволенням підкоряється наказу.
• Команда «Голос!». Вона потрібна, щоб навчити шпіца гавкати лише по справі. «Приз» дають понюхати, а потім піднімають руку, вимовляючи потрібне слово. Коли собака тявкнет, вручають обіцяне.
• Команда «Поруч!». Закликає кудлатого друга йти на повідку біля ноги господаря. Щоб пес не тікав вперед і не плентався ззаду, його потрібно утримувати на потрібному місці за допомогою повідця. При цьому собака не повинна відчувати дискомфорт.

Командам «Місце!» і «Фу!» песика краще навчити в проміжку від 1,5 до 2 місяців. До 3 місяців шпіц повинен освоїти команди «До мене!», «Сидіти!», «Гуляти!», а до 6 — «Поруч!», «Дай!».

Виховання малюка-шпіца вимагає всебічних заходів.

Дрібного пса систематично потрібно брати з собою, вирушаючи у справах в місто, на дачу і так далі. Для перевезення підійде невелика сумка. Маленькі шпиці добре в ній влаштовуються, не відчуваючи незручності. Відчуваючи себе під захистом ватажка, малюк не стане скиглити і гавкати. Якщо він часто буде надаватися серед сторонніх людей, то швидко перестане напружуватися при вигляді безлічі незнайомців і вуличної метушні.

Також малий шпіц повинен вчитися спілкуватися з іншими собаками. Попередньо вихованцеві треба зробити усі щеплення, покладені за віком, після чого йти туди, де інші собачники вигулюють своїх чотирилапих друзів.

Потрібно навчити малюка не гавкати на більш великих родичів. Добре, якщо собаці вдасться завести дружбу з іншими цуценятами. Прогулянки повинні бути достатніми, щоб шпіц зміг набігатися і виплеснути свою невгамовну енергію. Тоді в будинку він зможе вести себе спокійно. До того ж це вбереже квартиру від безладу, який здатна вчинити собака, не знайшла іншого докладання своїх сил.

Порядок у багато залежить і від того, наскільки дохідливо вихованцеві пояснили, що можна, а що не можна. Щоб не виникало казусів, собаці необхідно надати можливість почухати зубки про спеціальні іграшки, а не про хазяйські чоботи. Виховати маленького вихованця – все одно що навчити правилам поведінки нетямущого дитини. Потрібно бути готовим до того, що можливі дрібні побутові неприємності, але якщо виявити терпіння, все вийде.

Якщо собака веде себе абсолютно некультурно, відчуває безпорадність людина може вдарити вихованця. Фізично карати тварина неприпустимо і безглуздо — собака від цього стане агресивною і апатичною.

Якщо шпіц починає гавкати перехожих, власник резонно перемикає його увагу на іграшку. Помилка в цьому випадку — негайно почати грати або дати ласощі. Собака вирішить, що гучний гавкіт гідний заохочення. До тих же висновків прийде вихованець, якщо при неналежній поведінці брати його на руки. Для собаки, це означає: ти правильно робиш, друже, роби так і далі.

Помилкою буде вимагати від щеняти виконання команд, які непосильні йому за віком як у плані фізичного розвитку, так і в плані наявних навичок. Не слід втомлювати його багаторазовим повторенням одних і тих же дій, прагнучи «вбити в голову» певний прийом.

Про особливості виховання шпіца, ви дізнаєтесь з відео нижче.